UA RU

Як виступати та перемагати на дебатах

Дебати — не просто обмін думками: що являє собою даний вид дискусії?

Поняття дебатів знайоме більшості з політичних телешоу, де кілька представників партій обговорюють між собою різні тези та ідеї, часом навіть занадто бурхливо. І не всі можуть помітити, що ця суперечка ведеться не зовсім для того, щоб переконати когось із учасників-опонентів в істинності певних тверджень. Реальна мета полягає в тому, щоб залучити на свою сторону слухачів, які завжди присутні на подібних зустрічах. Так, довести свою правоту важливо, але основне завдання — завоювати визнання публіки. Відповідно, перемога над суперниками є прийомом переконання саме третьої сторони, своєї цільової аудиторії. Дебати можуть бути не тільки політичними — в них можуть брати участь вчені, медики, експерти і просто професіонали, що працюють в різних сферах.

Для чого потрібно вміти брати участь у дебатах і виходити в них переможцем?

Людині, далекій від політики, науки і т.п., також можуть знадобитися такі навички. На роботі таким шляхом можна відстояти свій проект або ідеї перед керівництвом на нараді, в житті — переконати частину родичів встати на свою сторону, вирішити спірне питання з ЖКГ, залучаючи до цього сусідів по багатоквартирному будинку, і т.д. Крім того, вміння брати участь в дебатах включає наявність великої кількості корисних «скілов»:

  • Самовладання та холодний розум в критичних ситуаціях;
  • Уміння логічно й критично мислити, помічати алогізм у опонента та грамотно спростовувати їх;
  • Грамотна та переконлива мова;
  • Впевненість у собі;
  • Здатність швидко розуміти і обробляти великі обсяги інформації;
  • Свобода від упередженості та суджень під впливом емоцій.

Всі ці вміння значно розширюють можливості та впливовість людини, як в кар’єрі, так і в житті.

Як будувати виступ, працювати з противниками і публікою в ході дебатів

Дебати складаються з наступних частин:

  1. Вступна. Під час введення позначається причина та суть проблеми, важливі її моменти, ключові поняття, а також пропонується детальний і конкретний план вирішення питання. Протиборча сторона ж повинна спростувати все сказане та довести свою точку зору опонентам і публіці.
  2. Заключна. Тут підводяться підсумки, а сторона противника в цей період може задавати питання, контраргументи з метою перемоги своїх тез та ідей.
  3. Етап спростування — один з найскладніших. Тут важливо зберігати спокій, не піддаватися на провокації та прийоми «чорної риторики» (підміну понять, зведення до абсурду, апеляція до уявно неуспішного результату у інших, «перехід на особистості) і т.д.).

Якщо противник надає досить переконливі докази на свою користь, оптимально не розсіюватися на спростування кожного з них, а знайти найсильніший аргумент і спростувати його. Щоб дати йому менше шансів на перемогу, доцільно ставити більше запитань, ніж щось стверджувати — так простіше знайти в його словах нелогічність, недостатню інформованість і т.д.

Перед заходом необхідно продумати не тільки свої аргументи, але й контраргументи противника, і відповіді на них. Також слід ретельно ознайомитися з думками та позицією аудиторії, і вести себе таким чином, щоб максимально завоювати її довіру. Можна застосувати трохи популізму, але без надмірності — публіка повинна сприймати виступаючого як «одного з них», але більш знаючого й досвідченого. Не варто використовувати надмірну кількість слів, яких аудиторія не розуміє — слухачам це може не сподобатися (удар по самооцінці та ефект відчуження), а ось викрити противника у використанні незрозумілих для публіки слів з метою введення її в оману (якщо це дійсно так) — досить ефективний прийом.