UA RU

Основні помилки публічного виступу

Успіх публічного виступу складається з безлічі правил, де недотримання хоча б одного з них може привести до невтішного результату, а часом і до провалу. Тому готуючись до виступу перед аудиторією, треба звернути увагу на поширені помилки ораторів, щоб уникнути їх помилок на практиці.

Робота над підвищенням самооцінки

У кожної людини є частка хвилювання перед виходом до слухачів, особливо паніка властива людям зі зниженою самооцінкою. Зайва нервозність проявляється у вигляді таких ознак:

  • затиснута поза;
  • блукаючий погляд;
  • обмеження або надлишок рухів по сцені;
  • прискорений або уповільнений темп мови;
  • зайва жестикуляція руками;
  • гіперемія шкіри обличчя;
  • тремтячі нотки в голосі.

Над проявом тривожності і збудженості в стресовій ситуації потрібно працювати, використовуючи психологічні прийоми самонастроювання. Перед виходом на сцену не зайвим буде з кимось спокійно поспілкуватися на тему виступу, щоб налаштувати себе на потрібний лад.

Ретельна підготовка

Однією з проблем є погана дикція. Правильна та легка для сприйняття мова спікера — це те, до чого потрібно прагнути, працюючи кожен день над вимовою звуків і постановкою голосу. Цьому допоможе виконання голосових вправ.

Відсутність структури виступу може привести до провалу. Тому готуючись заздалегідь до доповіді, крім відпрацювання дикції треба приділити увагу таким моментам, як:

  • мета виступу;
  • головні тези;
  • набір мовних стратегій;
  • запланована імпровізація.

Єдиний канал комунікацій не сприяє ефективності. Щоб максимально сконцентрувати увагу публіки, виступ треба доповнювати слайдами, роликами, прикладами з життя, подекуди гумором для розрядки.

Неправильно вибраний час може вплинути на сприйняття. Слід врахувати, що перша половина дня більше підходить для аналітики, друга — для творчих тем.

Як вести себе на сцені?

Помилка іміджу — суттєвий промах. Зовнішній вигляд оратора повинен бути бездоганним і не відволікати деталями від самої мови.

Неправильна невербальна поведінка може звести нанівець зусилля. Вихід на сцену повинен бути впевненим, місце локації — центральним, погляд відкритим, спрямованим в бік слухачів. На позу, міміку, жести припадає 55% уваги аудиторії, тому стояти на сцені потрібно з прямою поставою, без перебільшеною міміки та хаотичної жестикуляції руками.

Зачіпання тем табу — грубе порушення етики. Ніколи не потрібно загравати з публікою та жартувати на теми національності й релігії.